ШКІЛЬНА НЕУСПІШНІСТЬ – дуже складне явище, яке найчастіше
виникає внаслідок накладання, переплетення та одночасної дії кількох
різнопланових факторів, які знаходяться в складних причинно-наслідкових взаємо
з»язках між собою. Причому на перший погляд все виглядає дуже просто та
однозначно: погано вчиться – значить замало працює, не старається; не робить
уроки – варто додати контролю і примусу; не вміє розв»язувати завдання – варто
ще раз детальніше пояснити. Але, практика свідчить, що таке спрощене розуміння
проблеми призводить до побудови неправильних шляхів її вирішення. Дії, які
застосовуються внаслідок такого спрощеного сприйняття, на жаль лише
«ретушують», «згладжують» її зовнішні прояви. Для продуктивного вирішення
«проблеми неуспішності учнів» необхідно знати і враховувати психофізіологічні
основи протікання розумових процесів, їх структурно-функціональну організацію.
Адже шкільна успішність (чи неуспішність) відображає стан тих якісних процесів,
що протікають в мозку дитини під час здійснення нею інтелектуальної (розумової)
діяльності - здобуття знань. На жаль, існує спрощений підхід до розуміння
причин шкільної неуспішності батьками (чи вчителями), він схожий на пошуки
«винуватого» і спроби перекласти свої недопрацювання на когось іншого.
Внаслідок проведеного вивчення думок батьків, щодо ймовірних причин появи
шкільної неуспішності їхніх дітей(…..). то ними найчастіше виступають:
«невміння педагогів знайти підхід до дитини» - 48%, «нецікаве подання предмету»
– 36%, «лінивство дитини, її байдужість» – 32%, «несправедливість вчителя» –
29%, «недостатність уваги та контролю зі сторони вчителя» – 28%, «великі
навчальні навантаження» – 24%, «низька кваліфікація вчителя» – 23%. Вчителі, в
свою чергу, до причин, які спричиняють появу шкільної неуспішності відносять:
«погане здоров»я дитини» – 60%, «сімейні проблеми та негаразди» – 32%,
«пасивність батьків і їх неуважність до потреб дітей» – 31%, «педагогічну
занедбаність в ранньому та безконтрольність у старшому віці» – 24%, «небажання
чи невміння батьків допомогти своїй дитині» -18%, «високий рівень особистої
тривожності дитини» – 18%, «складність навчальної програми» – 16%,
«невпевненість дитини» – 16%. Психологи ж до причин шкільної неуспішності
відносять: «незрілість психічних функцій учнів та несформованість їх
мотиваційно-потребнісної та емоційно-вольової сфери» – 63%, «слабке здоров»я
дітей» – 37%, «нерозуміння та ігнорування батьками законів психофізичного
розвитку дитини та основ психічної діяльності, їх амбіції» – 29%, «недостатнє
врахування індивідуальних особливостей школярів» – 27%, «складні життєві
обставини дитини» – 26%, «наслідки неправильного виховного впливу (висока
особистісна тривожність, неадекватна самооцінка, низький рівень розвитку
вольової самоорганізації дитини)» – 58%. |